Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Виклики змушують брати відповідальність

Олег Савчак

Є дуже маленький процент людей, які без виклику моляться, постяться, шукають Божу волю, покликання, служіння…

Виклик – формує нас, допомагає. Виклик – це не те, що хоче тебе вбити, зламати. Це те, що хоче тебе сформувати.

1. Бог наперед кличе нас до Своєї цілі, але ми її не знаємо на початку і не розуміємо. І через те, що ми не знаємо цю ціль, чи не розуміємо, ми свідомо, чи не свідомо починаємо опиратись. Бог має Свою ціль на наше життя. Поки ми не знаємо цієї цілі, ми живемо простим життям, класичним (ходимо до церкви, на роботу, молимось за нужди, проблеми і все…). Немає викликів, немає розуміння цілі, ми заспокоюємось і живемо простим життям. Ми, деколи, навіть противимось, бо ми не знаємо Божої волі і ми думаємо, що хтось в нас щось хоче, хтось до нас чіпляється.

2. Виклики можуть приходити з різних джерел:

1) Бог кидає виклики. Виклик, який кидає Бог – це є внутрішня битва, внутрішня боротьба. Це є переживання, сумніви, страхи, відмовки, пошук виправдань.

Зрілість і духовність – це не про те, що в нас немає сумнівів. А це про те, що ми з тим робимо, як ми довго в тому квасимось, чи ми з тим боремось, чи ми перемагаємо, чи ми не здаємось, чи ми кожного разу стараємось приборкувати ці комплекси, страхи, виклики.

Кожного разу ти залежиш від Бога. Кожного разу, як ти йдеш на роботу, ти служиш – це виклик, боротьба, атаки, сумніви. І кожного разу ти все рівно робиш цей крок.

Вихід 3:7-10 – Бог кидає виклик Мойсею.

Є виклик і є свідоцтво. Кожне свідоцтво – це завжди був виклик. Немає свідоцтва без виклику.

2) Ворог кидає виклик. Це зовнішня загроза. Це небезпека життю і здоров'ю, і знову страх. Бог не буде кидати виклик злом. Бог злом нікого не спокушає. Бог не буде тебе заставляти грішити, спокушати, щоб ти грішив. Загроза життю, здоров'ю, зовнішні страхи, тиск, тим самим ми розрізняємо хто це. Але виклик, тим не менше, має ту саму ціль, мету.

Виклики змушують брати відповідальність. Коли немає викликів, стає скучно, втрачається прогрес, ріст духовний, кваліфікація.

Виклик – це завжди суперник, який сильніший, зріліший, більший від тебе. Практично завжди з Богом це не рівні сили. І це те, що хоче нас знищити. Якщо ти визнаєш, що ти слабший за Бога, це удар по твоїй гордості, по твоїх людських зусиллях, тоді ти починаєш шукати Бога, кликати Бога.

Ворог був і є по-людськи сильніший, ніж ми, тому що за кожним земним ворогом стоїть духовний ворог. За кожною ворожнечею стоїть духовна сила, ворог, сатана, демони… Тому, завжди диявол, щоб нас розтоптати вибирає на землі цей образ ворога по-людськи більшого, ніж ти (по знаннях, мудрості, по інтелектуальному, фізичному рівні). І завжди перша реакція буде, що сили не рівні.

Бог хоче воювати за нас. Виклики змушують брати відповідальність, тому що по доброму з нами дуже важко, практично неможливо домовитись. Ми ще не є такі свідомі в житті, в служінні, в сімейних відносинах. Те, що для когось здається неможливо і нереально, завжди є хтось, для кого це не є щось таке важке. Це все в порівнянні. Якщо Бог бачить наш шлях і Він бачить, що це ще шлях далеко, шлях важкий – це ще шлях одинокості, пустелі, шлях горя, скорботи, тому Він тебе готує до того. Бог нікому не відкриває весь наш шлях. Коли ми говоримо про покликання, цілі, бачення – це все дуже частково. Бог нікому не відкриває всю повноту.

Бог кидає виклики нам. Деколи, це ворог, який кидає виклики нам для того, щоб змусити нас взяти відповідальність. Ворог не хоче, щоб ми взяли відповідальність. Він хоче нас вбити, але ми розуміємо, що з Богом, беручи відповідальність, ми станемо тільки сильніші.

Естер 3:5-11. Гаман кидає виклик не тільки Мордехаю, він кидає виклик всьому народу. І це є виклик від сатани, тому що загроза життю і смерті, загроза всім нормальним речам.

3. В нас завжди є вибір, що нам робити – чи взяти відповідальність, чи заховати голову в пісок. Кожен раз, коли є виклик від Бога, чи від сатани,в нас завжди є вибір – зробити вигляд, що нічого не сталось, коли є виклик, відвернутись, заплющити очі, сказати: «Це мене не чіпляє. Це мене не стосується». Естер вже перед тим була царицею. Приходить проблема, а Естер вже там. Це для нас має бути відкриттям, що як приходить якась проблема, ми починаємо шукати вихід, а Бог вже передбачив цю проблему. Ми починаємо реагувати вже тоді, як вже щось сталось. Ми включаємо свій ресурс і починаємо шукати вихід. Бог вже готовий! Богу не потрібно готуватись. Він це очікував. Тому, Естер вже була в царському палаці. Вона вже була цариця, вона вже була на тому місці, де вона мала бути.

Естер 4:10-11 – в Естер є вибір. В неї є виправдання, що це не по закону, хоч вона і цариця, але в неї немає вільного доступу до царя, коли вона захоче.

Естер 4:14-16 – вже Мордехай кидає виклик Естер. Вона є цариця, вона царює в царських палатах, вона з царем… Часто, люди, які моляться за покликання, за служіння, за дари, вони не розуміють цього. І, деколи, люди, коли досягають щось, це не означає, що ми ввійшли в своє покликання. Можна почати щось робити і не розуміти свого покликання. Вона могла залишатись бути царицею і вмерти на тому своєму положенні, не виконавши свого покликання.  Без толку бути царицею.

Ми, деколи, думаємо, як ми щось робимо, ми задіяні і ми зайняті, що це воно і є. А Бог каже: «Це ще воно не є!» Це все рівно може бути ще підготовка. Це може бути якийсь плацдарм, місце звідки ти повинен стартанути дальше і зробити щось те, до чого Бог кличе.

Мордехай кидає виклик. Естер ніколи б не порушила закон. Він говорить таке радикальне слово. Це вже виклик Бога. Він каже, щоб Естер не думала, що, якщо вона втече, здасться, то все рівно Бог це вирішить. Бог сильний, але що буде з нею? Після цього виклику, вона прозріває, в неї народжується щось. Вона приймає цей виклик. Вона йде до царя, цар її милує. Речі починають кардинально мінятись. Ворог, який потужний (сам сатана стоїть за Гаманом), який хоче вбити не тільки Мордехая, а весь народ, який вже збудував шибеницю для Мордехая, який призначив число, готовий був заплатити купу грошей за те, щоб вбити весь народ. І починає щось відбуватись. На тому етапі, це така зміна, або рух духовних еліт. І це є духовні принципи, коли хтось вимолив, коли хтось не здався, коли хтось прийняв виклик, вирішив дійти до кінця. Тільки на цьому етапі в духовному світі починає щось відбуватись, і тоді, на землі видимі речі починають мінятись. Спочатку Естер знайшла благодать, потім цар прозріває, що він обманутий Гаманом, що його підставили…

Нам треба прозріння, просвітлення, щоб Бог відкрив духовні очі наші, тому що, часто, нас підставляють, або ми когось підставляємо, і ми обмануті, сліпі, ми не бачимо. Треба щоб Бог відкрив наші очі, щоб ми прозріли, побачили, і тільки тоді, речі починають мінятися. Гамана вішають на шибениці, яку він створив для Мордехая. Перстень Гамана переходить до Мордехая. Мордехай починай командувати.

4. Якщо ти пропустиш свій виклик, завжди щось буде проходити повз тебе.

5. Це в свою чергу приводить тебе  до розуміння свого покликання. Коли ти дієш, коли ти в битві, почати робити те, що Бог тобі каже, робити з того положення, з того плацдарму почати діяти. Естер була поставлена спасти народ.

Що для мене цей виклик? Просто треба правильно почати реагувати на те, що само тебе знаходить. Виклик ти не шукаєш. Ми не шукаємо викликів, вони самі за нами ганяють. Ми не досконалі. Ми люди в яких є комплекси, якісь страхи, ми не є самі мудрі, професійні, і якщо є якісь страхи, сумніви, замішання, це все нормально, це говорить про те, що ми нормальні люди, ми прості люди з тіла і крові, і ми до кінця такими залишимось. Сьогодні, виклик не в тому, щоб стати досконалими, кращими, професійними, але щось змінити в самому підході, в ставленні, в самій реакції. Замість того, щоб постійно відбиватись, дивуватись, ми підходимо до того, що ми не є достатньо свідомими, що ми завжди робимо все добровільно, що ми завжди згоджуємось з першого разу, що ми завжди відкликаємось на якусь нужду, біль. Ми дуже часто впираємось, не розуміємо і тоді, Бог кидає нам виклик. Наша ціль – протистояти сатані. Виклики заставляють нас брати відповідальність. Важливо на своєму місці, там, де ми є, прийняти відповідальність, пам'ятати, що виклик не для того, щоб тебе знищити і зламати, а для того, щоб ти взяв відповідальність і зробив крок вперед.

Проповідь в відео-форматі

ddd